Россияне заставляют молодежь на ВОТ участвовать в пропагандистских мероприятиях

Во временно оккупированном Мелитополе захватчики провели очередную акцию под видом "чествования жертв украинской агрессии". К участию принудительно привлекли подростков - на акции "свеча памяти" они выложили слово "Помним", пока организаторы транслировали фейки о "нацистах" и "преступлениях ВСУ".

"Это - часть системной кремлевской кампании по промывке мозгов: искажение правды, формирование ненависти к Украине, воспитание послушных подданных", - отмечают в Центре нацсопротивления.

14 апреля оккупационная администрация объявила "днем памяти жертв войны на Донбассе" - при том, что саму войну развязала именно Россия.

"ЦНС напоминает: эти "церемонии" - часть идеологического давления и попытка легитимизировать оккупацию. Не дайте себя обмануть - распространяйте правду, фиксируйте факты принуждения и присылайте их на наш анонимный чат-бот: https://t.me/official_sprotyv_bot", - добавили в ЦНС.



https://censor.net/ru/n3548106

Україна має зробити перший крок до повернення Криму й Азовського моря

Знаний український дипломат Леонід Осаволюк ще 2018 року у статті «Облога Азову» з-поміж іншого вказував на необхідність законодавчого закріплення у Керченській протоці існуючої лінії державного кордону між Україною та РФ, оголошення законом у Чорному морі бокової лінії розмежування між територіальними морями України і РФ (лінія державного кордону), а також оголошення координат серединної лінії в Азовському морі, яка до укладення двосторонньої угоди є лінією розмежування (лінією державного кордону) між українськими та російськими водами.

Фахівці неформального об’єднання «Морська експертна платформа» розробили у серпні 2024 року законопроєкт про територіальне море України в Азовському морі, Керченській протоці та північно-східній частині Чорного моря.

Пропонований документ має винятково важливе значення, оскільки чітко закріплює межі суверенітету України в морських просторах навколо Криму та в Азовському морі аж до стику кордонів у точці між Донецькою областю України та Ростовською областю РФ (див. на карті-схемі 1).

Точки координат серединної лінії необхідно закріпити саме на основі закону, а не інших рішень органів державної влади, бо питання поширення морського суверенітету прибережної держави фактично нерозривно пов’язане з установленням правового режиму державного кордону та територіальним устроєм. Таким чином, закон відповідатиме Конституції України, зокрема, статті 92 Основного Закону нашої держави.



- Українською - https://zn.ua/ukr/war/ukrajina-maje-zrobiti-pershij-krok-do-povernennja-krimu-j-azovskoho-morja-bez-noho-nichoho-ne-bude.html
- російською - https://zn.ua/war/ukraina-dolzhna-sdelat-pervyj-shah-k-vozvrashcheniju-kryma-i-azovskoho-morja-bez-etoho-nicheho-ne-budet.html

Борис Бабін, доктор юридичних наук, професор

https://censor.net/ua/blogs/3546877/primusove-usinovlennya-agresorom-desyatoh-krimskih-d-teyi-z-gromadyanstvom-ukra-ni


14 квітня Європейський суд з прав людини оприлюднив переліки питань до агресора щодо щонайменш двох груп справ, пов’язаних з окупованим Кримом.

Один перелік стосується примусового "усиновлення" агресором десятьох кримських дітей з громадянством України, що перебували у дитячих будинках півострову станом на 2014 рік.

Фактично ця справа 6719/23 буде прецедентною для всіх декількох тисяч кримських дітей-сиріт та гратиме певну роль у міжнародних процесах стосовно материкових українських дітей, "усиновлених" після 2022 року. Веде цей процес Українська Гельсінська спілка з прав людини.

Другий перелік питань стосується групи справ про примусове надання "громадянства" агресора у Криму з 2014 року, переміщення осіб з окупованого півострову на материк, втрати ними майна та дискримінації агресором тих заявників, які є кримськими татарами.

Ці справи матимуть виключне значення у подальшому міжнародному вимірі "російського громадянства" та "російських паспортів" для кримчан, у доведенні вини рф у внутрішньому переміщенні кримчан на материк та у підтвердженні дискримінаційної політики окупантів щодо кримських татар.

Чотири справи з цієї групи веду як адвокат я, й там ще знайдеться декілька бонусних "пасхалок" про які, сподіваюся, Суд розповість у рішенні.

Іншу справу цієї ж групи, де серед інших потерпілими є журналісти Наталія Кокоріна та Сергій Мокрушин, веде англійська юристка Джессіка Гаврон, баррістер та співголова манчестерського Європейського центру захисту прав людини EHRAC.

Нагадаю, що саме Гаврон представляла у Євросуді Сусанну Безазієву, яка два місяці тому стала першою в історії кримською татаркою, репресії проти якої від окупантів Страсбург розглянув по суті, задовольнивши її позов у справі "Нова Газета та інші проти росії".

Рішення Суду щодо обох описаних груп "кримських" справ варто очікувати не раніше кінця 2025 року, та ймовірно, що рішення у справах про катування та вбивства на окупованому півострові, комуніковані Євросудом за останній рік, будуть схвалені до того.

Та, звісно, справ ще буде багато.
Не перемикайтеся.