https://www.instagram.com/zlamavka/p/DFX94x4NYMO/
28 января 2025
Крым, Украина
Помните предыдущую запись о пятне мазута? Что ж, таки пришлось. Мы тоже убираем мазут лопатами и обваливаем в крахмале птиц, которые потом погибают при транспортировке. Но это все вы прочтете в новостях. Или нет?
Новый год встречали с родственниками. Меня предупредили что приехали друзья «взрослых», и что кое-кто из них замечен в бейсболке с «зэткой». Интересно, он сам считывает иронию этого предмета мерчендайзинга: бейсболка с зеткой? Не уверена.
В любом случае я помалкивала, кто их знает. Странные вырабатываются привычки.
*
https://www.instagram.com/zlamavka/p/DFKokPPNt-Z/
23 января 2025
Крым, ТОТ
На этом мероприятие я оказалась по рабочим задачам, там выступали какие-то крымские министры, речи, которые они произносили. Были скука смертная и редкостная ересь. Я мысленно зевала и закатывала глаза пока… выступление девушек в костюмах чирлидерш под песню Шамана “Я русский” не сделало этот день незабываемым.
Едва ли 18 летние красотки в очень коротких разлетающихся плиссированных юбочках и гетрах танцуют тверк и крутят колесо перед стариками на сцене, и из колонок играет “яяяя рууууский, моя кровь от отцааааа”. Едва сдержалась чтобы в голос не заржать.
А вечером, соседи, оккупировавшие беседку с мангалом во дворе уже 5-ый день подряд врубили ту же песню на репите. Я до этого не думала, что кто-то ее слушает по доброй воле.
Нет, ну правда?
*
https://www.instagram.com/zlamavka/p/DFM44aDNtEm/
24 января 2025
Крым, ТОТ
Ко мне приходили девочки в гости. Мы собрались в мангальной беседке в общем дворе, той самой. Болтали у огня, обо всем, жарили мясо, пили игристое, слушали музыку.
Когда одна из девочек предложила поставить “Червону руту” и меня аж глаза расширились от испуга. Она переспросила: “тут, наверное, нельзя?”. Стало стыдно за свой страх, я начала бормотать что-то про невероятную акустику двора колодца, и соседей, которые на днях слушали Шамана.
Но на самом деле я завидовала. Завидовала, что ей в голову такое пришло. Я даже дома теперь украинскую музыку не ставлю, не то что на улице.
Оправдываю себя, что это вынужденная осторожность. Но правда в том, что я боюсь.
28 января 2025
Крым, Украина
Помните предыдущую запись о пятне мазута? Что ж, таки пришлось. Мы тоже убираем мазут лопатами и обваливаем в крахмале птиц, которые потом погибают при транспортировке. Но это все вы прочтете в новостях. Или нет?
Новый год встречали с родственниками. Меня предупредили что приехали друзья «взрослых», и что кое-кто из них замечен в бейсболке с «зэткой». Интересно, он сам считывает иронию этого предмета мерчендайзинга: бейсболка с зеткой? Не уверена.
В любом случае я помалкивала, кто их знает. Странные вырабатываются привычки.
*
https://www.instagram.com/zlamavka/p/DFKokPPNt-Z/
23 января 2025
Крым, ТОТ
На этом мероприятие я оказалась по рабочим задачам, там выступали какие-то крымские министры, речи, которые они произносили. Были скука смертная и редкостная ересь. Я мысленно зевала и закатывала глаза пока… выступление девушек в костюмах чирлидерш под песню Шамана “Я русский” не сделало этот день незабываемым.
Едва ли 18 летние красотки в очень коротких разлетающихся плиссированных юбочках и гетрах танцуют тверк и крутят колесо перед стариками на сцене, и из колонок играет “яяяя рууууский, моя кровь от отцааааа”. Едва сдержалась чтобы в голос не заржать.
А вечером, соседи, оккупировавшие беседку с мангалом во дворе уже 5-ый день подряд врубили ту же песню на репите. Я до этого не думала, что кто-то ее слушает по доброй воле.
Нет, ну правда?
*
https://www.instagram.com/zlamavka/p/DFM44aDNtEm/
24 января 2025
Крым, ТОТ
Ко мне приходили девочки в гости. Мы собрались в мангальной беседке в общем дворе, той самой. Болтали у огня, обо всем, жарили мясо, пили игристое, слушали музыку.
Когда одна из девочек предложила поставить “Червону руту” и меня аж глаза расширились от испуга. Она переспросила: “тут, наверное, нельзя?”. Стало стыдно за свой страх, я начала бормотать что-то про невероятную акустику двора колодца, и соседей, которые на днях слушали Шамана.
Но на самом деле я завидовала. Завидовала, что ей в голову такое пришло. Я даже дома теперь украинскую музыку не ставлю, не то что на улице.
Оправдываю себя, что это вынужденная осторожность. Но правда в том, что я боюсь.
Окупована Херсонщина, Україна
Jan. 21st, 2025 04:49 amhttps://www.instagram.com/p/DE4wz6Otpfo/
Ми в своєму праві бути там, де ми є. А окупанти – ні.
От вони гуляють по селу, такі ніби Бога за бороду зловили – голосні, підкреслено веселяться, пиячать, до дівчат зачіпаються. А в очах цих п’яних пустопорожніх, не пойму чи похмілля, чи страх, чи порожнеча. Всього, мабуть, по трохи. Бо їм, крім дурних грошей і пиятики, спиратися немає на що. Вони самі не вірять ні в яке «освобождєніє», того, мабуть і п’ють, щоб самих себе не бачити.
Нас тримає віра в те, що ми колись повернемось під контроль України, віра в те, що наш дім залишатиметься нашим домом, але вже без орків. Ми так виховані, що «де родився, там і пригодився», є базове мислення критичне, що оце сміття людське, що прийшло і заселяє зараз наше село, не на своїй землі.
Є відчуття внутрішньої правоти. Але чоловік мені деколи каже: «Хочеш бути правою чи живою?»
Ми в своєму праві бути там, де ми є. А окупанти – ні.
От вони гуляють по селу, такі ніби Бога за бороду зловили – голосні, підкреслено веселяться, пиячать, до дівчат зачіпаються. А в очах цих п’яних пустопорожніх, не пойму чи похмілля, чи страх, чи порожнеча. Всього, мабуть, по трохи. Бо їм, крім дурних грошей і пиятики, спиратися немає на що. Вони самі не вірять ні в яке «освобождєніє», того, мабуть і п’ють, щоб самих себе не бачити.
Нас тримає віра в те, що ми колись повернемось під контроль України, віра в те, що наш дім залишатиметься нашим домом, але вже без орків. Ми так виховані, що «де родився, там і пригодився», є базове мислення критичне, що оце сміття людське, що прийшло і заселяє зараз наше село, не на своїй землі.
Є відчуття внутрішньої правоти. Але чоловік мені деколи каже: «Хочеш бути правою чи живою?»
12 страв на Різдво
Dec. 26th, 2024 12:39 pmhttps://www.instagram.com/p/DD9ChsQNdTr/?e=bd9ad13d-d00a-4335-bbce-1118bcf6f3de&g=5
zlamavka
24 грудня 2024
Луганщина, Україна
Інколи мені здається, що я живу в поганенькому серіалі чи в уявному світі. Чи що це сон, від якого хочеться пробудитися. В мене вдома, у моїй самотній фортеці – моя Україна. Мої книжки, їжа, музика, моє листування із дітьми. А на вулиці – страшний сон. Бруд, якісь чужі люди, ніякого духу Різдва.
Колись у цей день тут було гамірно: діти, сусідські онуки забігали, сміх і навіть сварки, запах свіжоспечених пирогів. Я так люблю пекти. А для кого? Тепер війна розкидала нас по світу. Хтось далеко за кордоном, хтось на вільній Україні, хтось воює, а хтось уже не з нами...
Я не скаржуся. Навпаки, я вдячна за кожен ранок, коли прокидаюся у своєму домі, хоч і під постійним страхом обстрілів, обшуків, поганих новин. Вдячна за те, що можу запалити свічку і помолитися за Україну, за своїх близьких і за всіх наших захисників.
Сьогодні я прикрасила маленьку ялинкову гілку. Запалила свічку перед іконою і подумала: навіть якщо я одна, моє серце сповнене теплом. Я навіть спробую 12 страв накрити – порахую і сіль, і часник, і горішок, і цукор окремою стравою, і чайок… Це буде мій маленький протест, моя маленька Україна.
Христос народився! Славімо Його!
#щоденникиМавок
zlamavka
24 грудня 2024
Луганщина, Україна
Інколи мені здається, що я живу в поганенькому серіалі чи в уявному світі. Чи що це сон, від якого хочеться пробудитися. В мене вдома, у моїй самотній фортеці – моя Україна. Мої книжки, їжа, музика, моє листування із дітьми. А на вулиці – страшний сон. Бруд, якісь чужі люди, ніякого духу Різдва.
Колись у цей день тут було гамірно: діти, сусідські онуки забігали, сміх і навіть сварки, запах свіжоспечених пирогів. Я так люблю пекти. А для кого? Тепер війна розкидала нас по світу. Хтось далеко за кордоном, хтось на вільній Україні, хтось воює, а хтось уже не з нами...
Я не скаржуся. Навпаки, я вдячна за кожен ранок, коли прокидаюся у своєму домі, хоч і під постійним страхом обстрілів, обшуків, поганих новин. Вдячна за те, що можу запалити свічку і помолитися за Україну, за своїх близьких і за всіх наших захисників.
Сьогодні я прикрасила маленьку ялинкову гілку. Запалила свічку перед іконою і подумала: навіть якщо я одна, моє серце сповнене теплом. Я навіть спробую 12 страв накрити – порахую і сіль, і часник, і горішок, і цукор окремою стравою, і чайок… Це буде мій маленький протест, моя маленька Україна.
Христос народився! Славімо Його!
#щоденникиМавок
Ворожі ІПСО. Як визначити та протистояти
Nov. 19th, 2024 02:52 pmХоч по діагоналі, а гляньте --- https://sprotyvg7.com.ua/wp-content/uploads/2023/04/IPSO-Textbook.pdf
Як на мене, це кожному, хто не на нулі, кожного дня треба.
А на нулі і так зрозуміло, хто наші вороги і чого вони хочуть, - а хочуть вони вбити нас усіх.
Як на мене, це кожному, хто не на нулі, кожного дня треба.
А на нулі і так зрозуміло, хто наші вороги і чого вони хочуть, - а хочуть вони вбити нас усіх.