Топінамбур Крим

https://www.instagram.com/zlamavka/p/DFX94x4NYMO/


28 января 2025
Крым, Украина

Помните предыдущую запись о пятне мазута? Что ж, таки пришлось. Мы тоже убираем мазут лопатами и обваливаем в крахмале птиц, которые потом погибают при транспортировке. Но это все вы прочтете в новостях. Или нет?

Новый год встречали с родственниками. Меня предупредили что приехали друзья «взрослых», и что кое-кто из них замечен в бейсболке с «зэткой». Интересно, он сам считывает иронию этого предмета мерчендайзинга: бейсболка с зеткой? Не уверена.

В любом случае я помалкивала, кто их знает. Странные вырабатываются привычки.

*


https://www.instagram.com/zlamavka/p/DFKokPPNt-Z/


23 января 2025
Крым, ТОТ

На этом мероприятие я оказалась по рабочим задачам, там выступали какие-то крымские министры, речи, которые они произносили. Были скука смертная и редкостная ересь. Я мысленно зевала и закатывала глаза пока… выступление девушек в костюмах чирлидерш под песню Шамана “Я русский” не сделало этот день незабываемым.

Едва ли 18 летние красотки в очень коротких разлетающихся плиссированных юбочках и гетрах танцуют тверк и крутят колесо перед стариками на сцене, и из колонок играет “яяяя рууууский, моя кровь от отцааааа”. Едва сдержалась чтобы в голос не заржать.

А вечером, соседи, оккупировавшие беседку с мангалом во дворе уже 5-ый день подряд врубили ту же песню на репите. Я до этого не думала, что кто-то ее слушает по доброй воле.

Нет, ну правда?

*


https://www.instagram.com/zlamavka/p/DFM44aDNtEm/


24 января 2025
Крым, ТОТ

Ко мне приходили девочки в гости. Мы собрались в мангальной беседке в общем дворе, той самой. Болтали у огня, обо всем, жарили мясо, пили игристое, слушали музыку.

Когда одна из девочек предложила поставить “Червону руту” и меня аж глаза расширились от испуга. Она переспросила: “тут, наверное, нельзя?”. Стало стыдно за свой страх, я начала бормотать что-то про невероятную акустику двора колодца, и соседей, которые на днях слушали Шамана.

Но на самом деле я завидовала. Завидовала, что ей в голову такое пришло. Я даже дома теперь украинскую музыку не ставлю, не то что на улице.

Оправдываю себя, что это вынужденная осторожность. Но правда в том, что я боюсь.

"Не бути мені фудблогером, не бути!
Виставила я в місцевій групі рибов. Нічо такого - просто смажених рибов.

Називається: хтіла м сі відчути себе поряднов галицьков ґаздиньов.
Так і написала: "Доброго раночку, освітлені люде! У нас п'ятничка нинька!"

Ну, про то, шо якийсь святий хлопака тут же написав "Х¥ятничка", я промовчу.
А далі пішло, як діти в школу.

Пише їдна поважна пані: "Ваші карасі непросмажені, бо ви не зробили надрізи впоперек костомах".

Відповідаю їй, що я поробила надрізи і вздовж і впоперек, там вопше на тих рибах масована різня квадратно-гніздовим способом, що яскраво видно на світлині.

Пані відказує мені, що в неї світла нема, тому на моїй світлині видно тіко необрізаного хвоста.
Пишу, що хвіст - то є самий цимус в карасях. І тут включається инча пані й пише мені, що самий цимус - то є сало, але воно по 200 грн, шляк би трафив тую владу і теє сало.

" До чого тут сало?" - питаю я.
" До сраки сало!" - відписує той святий хлопака, що писав першим.
"Міську, не баламуть людий зранку!" - пише ще одна пані. І я так розумію, що то є його жона, бо Місько присилає смайлика з висолопленим язиком, а вона каже, що хай-но він прийде додому, вона йому так висолопить, що десятому закаже.

А Місько їй відписує, що вони з кумом вдвох і, якщо вона висолопить щось перед кумом, то про чоботи на Миколая може забути.

Видно, що тій пані чоботи, таки, ближче до тіла, бо замість Міська, вона розпускає язика до мене і пише, що в моїх карасиків черевця біленькі, непросмажені, а в них може бути ботулізм.

Поки я зависаю, їй Місько відписує, що ботулізм у них з кумом - вчора не влізло, то нині дотиснуть. На що пані реагує обурливим смайликом і пише, що Миколай Міськові принесе таке, що вона йому не дасть.

А Місько їй відписує, що вона й так йому не дає, а тому він попросить у Миколая таку, що дає.

І тут Міськів коментар вподобує сердечком та пані, що розуміється на надрізах. І Міськова жона пише їй, що Місько - кончений алкаш і нездара в ліжку. Місько крепко ображається на то і нагадує жінці, що не такий вже й нездара, раз має четверо дітей.

Різальна пані стирає сердечко. А Міськова жона вертається писати мені про то, що мої карасі варто було взагалі не купувати, бо ґаздиня з мене, як з курки жайвір - тіко дарма перевела рибу. Певно ж, і чорні плівки всередині не обчистила.

Тут вмикається Місько і радить жоні стулити писка, бо чорне піднебіння видно. Місько нахвалює моїх рибов і пише, що сам би ліпше не приготував, а тому готовиц прийти до мене з кумом і недопитим ботулізмом.

"Не дам!" - лаконічно відповіла я.
"Всі баби однакові!" - написав Місько.
"Йди додому!" - відповіла його жона.
"Ще рано" - прислав Місько бадьорого смайлика.
"Потім буде пізно!" - написала цого жона.
"А то нічого, що допис був про рибу? - спитала я.
"Нічого!" - відповів адмін і видалив мій пост про рибов".


Любов Бурак